Прогнозування нових технологій

Оскільки метою будь-якої нової техноло­гії або інноваційного проекту є посилення конкурентноздатності, а здійснення технологічної розробки часто потребує декількох років, важливо, щоб до моменту завершення проекту його мета (досягнення якихось визначених конкурентних переваг) залишалася як i раніше, актуальною, а досягнуті параметри зберігали перевагу у можливих конкурентів.

Таким чином, завдання, які необхідно вирішувати при прогнозуванні ycпixy нової технології, зазвичай включають:

— проведення порівняльного аналізу (визначення технічного рівня) запланованої роз­робки;

— аналіз зовнішніх тенденцій під час виконання розробки, що повинна зберегти свою конкурентноздатність на момент ї за­вершення;

—експертні висновки про можливі наслідки розробки або продуктів для компанії й економіки в цілому.

Опис результатів технологічного прогно­зу повинен містити чотири обов'язкові елементи:

1. Обумовлений період (у роках);

2. Прогноз загальної ситуації в конкретній галузі технології;

3. Прогнозовані характеристики якості (якщо можливо — у вигляді кількісних параметрів);

4. Імовірність зазначених змін до обумовленого часу.

Для прогнозування технологій існує багато методів. Розглянемо один з них — метод S-кривих. Ідея цього методу полягає в тому, що залежність багатьох процесів від часу має S-образний характер: на початковому eтaпi параметри збільшуються повільно (це накопичення — так званий інкубаційний період), потім настає період швидкого зростання i, по досягненні деякої величини, швидкість процесу зменшується, асимптотично наближаючись до певної межі.

Процедуру побудови S-кривої коротко можна описати в такий cпociб:

— визначити характеристику товару, якого потребує ринок;

— визначити технологічний параметр або параметри, за допомогою яких можна забезпечити цю характеристику;

— зібрати інформацію про динаміку розвитку цього параметра в минулому;

— визначити природне обмеження цього параметра;

— побудувати на ocнoві цієї інформації S-криву, що має асимптоту до природного обмеження;



— визначити події та тенденції, що можуть вплинути на майбутній розвиток технології.

Схематично це показано на рис.4. Рух кривої до природного обмеження свідчить про наближення нової технологи, яка має більш високе природне обмеження, про що складач прогнозу повинний завжди пам'ятати. Підкреслимо, що перехід до більш високого природного обмеження можливий, як правило, тільки за допомогою піонерного винаходу або навіть відкриття.

Цей метод є корисним тому, що він нагадує, що технологічні параметри не можуть зростати нескінченно, запобігаючи тим самим допущенню типової помилки, коли прогнозування виходить за межі лінійної екстраполяції.

Рис. 5. Взаємозв’язок між різними аспектами середовища.

Kpiм технічних параметрів, критеріями оцінки “перспективності” проекту повинні бути такі характеристики, як:

— величина необхідних витрат;

— доведена «ринковість проекту»;

— співвідношення ризиків й очікуваних вигод;

— технічна можливість керування проектом.

Типовою помилкою при прогнозуванні технологій є також облік тільки технічних параметрів та тарування аспектів відносно навколишнього середовища (рис. 5).

Наприклад, для виробництва трансгенної coї вчені розробили технологію високого рівня, що обіцяє великі економічні вигоди. Але населення побоюється уживати в їжу продук­ти, що її мicтять (соціальний ас­пект). Воно може апелювати до уряду про заборону застосування сої в про­дуктах харчування (політичний аспект). Уряд, своєю чергою, може ініціювати, а парламент прийняти закон, що забороняє застосування трансгенної сої (юридичний аспект). Звідси випливає, що технологічні аспекти не слід вивчати ізольовано.


7626176984001523.html
7626241783408432.html

7626176984001523.html
7626241783408432.html
    PR.RU™